Застосування статті 40 НК РФ до одиничних угодах

Іноді в господарській діяльності платників податків виникають ситуації, коду доводиться продавати специфічний товар, який, наприклад, не пов'язаний з основною діяльністю. Оскільки платник податку в такому випадку часто воліє швидко збути товар, то реалізація може здійснюватися за низькою ціною. Податкові органи намагаються проконтролювати ціни по таких угодах, чи завжди це можна зробити, розглядали в Постанові ФАС Західно-Сибірського округу от15 грудня 2003 року № Ф04/6284-2134/А27-2003:

Ads

Іноді в господарській діяльності платників податків виникають ситуації, коду доводиться продавати специфічний товар, який, наприклад, не пов'язаний з основною діяльністю. Оскільки платник податку в такому випадку часто воліє швидко збути товар, то реалізація може здійснюватися за низькою ціною. Податкові органи намагаються проконтролювати ціни по таких угодах, чи завжди це можна зробити, розглядали в Постанові ФАС Західно-Сибірського округу от15 грудня 2003 року № Ф04/6284-2134/А27-2003:

"З матеріалів справи випливає, що за результатами розгляду акта від 25.04.2003 N 12/126 перевірки діяльності федерального державного унітарного підприємства" Новокузнецький окремий воєнізований гірничорятувальний загін "податковим органом з урахуванням розбіжностей платника податків винесено рішення від 27.06.2003 N 03/170 про залучення до податкової відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 122 Податкового кодексу Російської Федерації, донарахування податків на прибуток у розмірі, на додану вартість, на утримання житлового фонду та соціально-культурної сфери і пені за несвоєчасну сплату податків.

В акті перевірки та в оспорюваному рішенні, зокрема, відображено, що при перевірці правильності застосування цін відповідно до частини 1 статті 40 Податкового кодексу Російської Федерації при реалізації вугілля марки "Др" за договором від 01.04.2000 N 11/48 підприємством застосовувались ціни на вугілля нижче середніх фактичних цін на вугілля за даними Управління цін Адміністрації по Кемеровській області, що спричинило заниження податкової бази для обчислення зазначених податків.

Керуючись пункту 3 статті 40 Податкового кодексу Російської Федерації, податковий орган перелічив результати угоди виходячи з ринкових цін на вугілля марки Др0-200 (300) за 2000 рік по Кемеровській області, представлених філією по Західно-Сибірському району некомерційного партнерства "Загальнонаціональна Асоціація ценовиками", і виніс оскаржуване рішення.

Задовольняючи заявлену вимогу, суд виходив з недоведеності вчинення підприємством у періоді, що перевіряється угод з реалізації ідентичних товарів, щодо яких ціни по реалізації вугілля відхилялися б у бік пониження більше ніж на 20 відсотків.

Даний висновок суду грунтується на тому, що в періоді, що перевіряється підприємством здійснена єдина операція з реалізації вугілля.

Однак одиничний факт реалізації товарів (робіт, послуг) не позбавляє права податкових органів перевіряти правильність застосування ціни по угоді.

У силу пункту 1 статті 40 Податкового кодексу Російської Федерації для цілей оподаткування приймається ціна товарів, робіт чи послуг, зазначена сторонами угоди. Ще не доведено зворотне, передбачається, що ця ціна відповідає рівню ринкових цін.

Разом з тим згідно з пунктом 2 статті 40 Кодексу в окремих випадках податкові органи при здійсненні контролю за повнотою обчислення податків має право перевіряти правильність застосування цін з операцій.

Зокрема, при відхиленні більш ніж на 20 відсотків у бік підвищення або в бік зниження від рівня цін, що застосовуються платником податку за ідентичним (однорідним) товарів у період нетривалого періоду часу.

З буквального змісту зазначеної норми не випливає, що при одиничній угоді у податкового органу відсутня право перевірки ціни угоди.

У цьому випадку, як зазначено в пункті 3 статті 40 Кодексу, податковий орган має право прийняти рішення про донарахування податку і пені, розрахованих таким чином, як якщо б результати цих угод були оцінені виходячи з ринкових цін. Порядок визначення ринкової ціни встановлено в пунктах 4 – 11 названої статті.

Відповідно до пункту 9 статті 40 Податкового кодексу Російської Федерації при визначенні ринкових цін товару, роботи або послуги враховується інформація про укладені на момент реалізації цього товару, роботи або послуги угодах з ідентичними (однорідними) товарами, роботами, послугами у співставних умовах.

Оскільки суд першої інстанції, вказавши на відсутність у податкового органу підстав для здійснення контролю за правильністю застосування цін, не дослідив питання про відповідність інформації про ціну вугілля, наданої некомерційним партнерством "Загальнонаціональна Асоціація ценовиками", вищезгаданим вимогам при визначенні ринкової ціни для цілей оподаткування і не дав оцінки доводам заявника, викладених у позовній заяві, про недоведеність податковим органом ідентичності або однорідності вугілля, що продається за договором, і вугілля, зазначеного некомерційним партнерством "Загальнонаціональна Асоціація ценовиками", справа підлягає направленню на новий розгляд для вирішення зазначеного питання.

При новому розгляді справи суду слід також дослідити питання про те, чи є використовуваний податковим органом джерело інформації про ринкові ціни на вугілля офіційним, як це передбачено пунктом 11 статті 40 Податкового кодексу Російської Федерації, а також розподілити витрати за держмито, в тому числі за розгляд касаційної скарги.

Крім цього касаційна інстанція зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу у разі, коли ціна товарів, застосована сторонами угоди, відхиляється більше ніж на 20 відсотків від ринкової ціни ідентичних (однорідних) товарів, податковий орган має право винести рішення про донарахування податку і пені, але не про притягнення до податкової відповідальності. "

Висновки:

Таким чином, при одиничній реалізації товару (роботи, послуги) податковий орган не має права контролювати застосування цін на підставі підпункту 4 пункту 2 статті 40 НК РФ. Тим не менше, таку операцію можливо проконтролювати з інших підстав підпункти 1-3 пункту 2 статті 40 НК РФ.

Слід звернути на один важливий факт, відзначений судом. Пункт 3 статті 40 НК РФ вказує лише на можливість донарахування податку і пені, але нічого не говорить про накладення штрафу. Податковим правопорушенням визнається винне досконале протиправне (з порушенням законодавства про податки і збори) діяння (дія або бездіяльність) платника податків, податкового агента та інших осіб, за яке НК РФ встановлено відповідальність (стаття 106 НК РФ). На наш погляд, коли податковому органу вдається довести рівень ринкових цін, немає підстав притягнення платника податків до відповідальності через відсутність провини. Адже жодною нормою не встановлено, що платник податку зобов'язаний проводити моніторинг ринкових цін і продавати тільки за ринковими цінами.