Витрати на підбір кадрів: «позаштатна» ситуація

Сьогодні, в умовах повсюдного скорочення робочих місць, коли ринок праці вже переповнений, шанси компанії знайти необхідного фахівця істотно збільшуються. Але навіть при таких умовах без певних зусиль і витрат з підбору персоналу роботодавцеві не обійтися. Наскільки безболісно вдасться врахувати відповідні витрати при розрахунку податку на прибуток, багато в чому залежить від результатів пошуку Кожна компанія, що бажає знайти компетентного працівника, постає перед вибором: чи шукати їй працівника самостійно, або скористатися послугами спеціалізованого кадрового агентства? Перший варіант, звичайно, найменш витратний; однак якщо компанія вирішить піти другим шляхом, їй не доведеться виділяти власних співробітників для пошуку кваліфікованих фахівців і відволікати їх від виконання поточних обов'язків, що теж важливо. У будь-якому випадку, який би варіант організація вибрала, їй доведеться нести витрати на підбір персоналу, і краще вже не за рахунок чистого прибутку.

Ads

Самостійність і ще раз самостійність!

Якщо компанія вирішує шукати необхідного співробітника самостійно, основною статтею витрат для неї буде вартість розміщення в ЗМІ оголошення про прийом на роботу.

З огляду на ці витрати при оподаткуванні прибутку, було б неправильно розглядати подібні оголошення як рекламні і включати витрати на їх публікацію до складу витрат на рекламу. Подібна інформація носить скоріше інформаційний характер і спрямована зовсім не на «вихваляння» роботодавця. Вона переслідує іншу мету, а саме: залучити нового компетентного співробітника. Тому ще в листі від 28 лютого 2003 року № 04-02-05/2/10 Мінфін заборонив відносити витрати на розміщення в ЗМІ оголошень про вакантну посаду до рекламних витрат.

Підставою для включення цих витрат до складу витрат, що зменшують оподатковуваний прибуток, буде підпункт 8 пункту 1 статті 264 Податкового кодексу. Саме він дозволяє зменшити базу по «прибуткового» податку на суму коштів, витрачених на підбір персоналу.

Звернемося до профі

Якщо ж «самостійний» варіант пошуку співробітників компанію не влаштовує, вона може звернутися по допомогу до фахівців кадрового агентства. У такому разі не тільки не доведеться відривати своїх співробітників від виконання службових обов'язків, а й вдасться скористатися наявною у агентства базою даних потенційних працівників.

Що ж стосується вартості послуг кадрового агентства, то на неї фірма також зможе скоротити свій оподатковуваний прибуток. У підпункті 8 пункту 1 статті 264 Кодексу сказано, що витрати на послуги спеціалізованих організацій з підбору персоналу при розрахунку податку на прибуток відносяться до інших витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією.

Правда, якщо в організації діє свій відділ кадрів, то не виключено, що податківці можуть порахувати списання вартості послуг кадрового агентства у витрати з податку на прибуток неправомірним, і судді цілком можуть їх підтримати. Так, наприклад, ФАС Московського округу в постанові від 9 листопада 2007 року № КА-А40/10001-07 визнав таке зниження оподатковуваного прибутку необгрунтованим.

Виняток з правил

Однак слід пам'ятати, що всі перераховані вище правила обліку витрат на підбір персоналу діють лише в тому випадку, якщо дії розвивалися за ідеальним сценарієм. Тобто якщо в результаті всіх заходів, спрямованих на пошук співробітника, він все-таки був прийнятий на роботу. А як бути, якщо пошуки працівника успіхом не увінчалися або жоден із запропонованих кадровим агентством кандидатів організацію не влаштував?

У даному випадку представники Мінфіну вважають, що враховувати такі «нерезультативне» витрати при оподаткуванні прибутку фірми не має права (лист Мінфіну від 4 вересня 2008 р. № 03-03-06/1/504).

Фінансисти аргументують свою позицію тим, що зменшувати базу по «прибуткового» податку можуть лише ті витрати, які відповідають вимогам статті 252 Податкового кодексу про економічну обгрунтованість і документальному підтвердженні. Витрати ж на підбір персоналу, які не призвели до найму співробітника, економічно обгрунтованими не є.

Проте з цією позицією головного фінансового відомства можна посперечатися. Причому арбітражна практика з цього питання як раз складається на користь платників податків.

Так, наприклад, у недавньому постанові від 13 березня 2009 року № КА-А40/1354-09 ФАС Московського округу встав на сторону компанії, що включила до складу своїх витрат при оподаткуванні прибутку суми, перераховані в якості оплати послуг кадрового агентства по підбору персоналу, незважаючи на те що трудовий договір з жодним із запропонованих кандидатів укладений не був. Судді спиралися на той факт, що обгрунтованість таких витрат визначається не кінцевим результатом наданих послуг, наприклад, наймом працівників, а самим фактом їх надання, тобто реальною діяльністю виконавця, спрямованої на пошук, відбір і представлення претендентів на посаду.

У більш ранньому постанові ФАС Поволзької округу від 22 травня 2007 року № А55-29883/05-53 арбітри також висловлювалися на підтримку платників податків. Вони відзначили, що Податковий кодекс прямо передбачає витрати по набору персоналу в якості витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції. Що ж стосується додаткової умови про обов'язковий прийом на роботу хоча б одного з кандидатів, запропонованих агентством, то головний податковий закон його не містить.

Тим часом позиція суддів, на жаль, ревізорів не зупиняє. Більше того, трапляється, що податківці у своєму прагненні будь-що-будь донарахувати компанії податок на прибуток заходять так далеко, що оголошують необгрунтованими витрати на підбір персоналу навіть тоді, коли один з претендентів, запропонованих кадровиками, був прийнятий на роботу, але пізніше звільнився за власним бажанням. У такій ситуації судді також встають на сторону організацій, стверджуючи при цьому, що подальше добровільне звільнення працівника на правомірність податкового обліку витрат на послуги організацій з підбору персоналу ніяк не впливає.

Тому, вирішивши всупереч думку Мінфіну зменшити свій оподатковуваний прибуток на суми, витрачені при пошуках робочої сили, які не увінчалися успіхом, компанії цілком можуть розраховувати на підтримку суддів.

Для того ж, щоб справа до суду не доводити, фірмі ще на етапі укладання договору слід передбачити певні «тонкощі» взаємодії з кадровими агентствами. Наприклад, можна оформити «стосунки» з кадровиками, уклавши договір на надання інформаційних послуг. У такому випадку агентство буде як і раніше надавати потенційному роботодавцю інформацію про претендентів на наявні вакансії, а витрати на оплату таких послуг організація зможе врахувати у складі інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією (подп. 14 п. 1 ст. 264 НК).