Використання пільг з податку на прибуток

До введення другої частини НК РФ наша податкова система характеризувалась великою кількістю пільг, розпорошеним по численних законам. Це звичайно ж ускладнювало контроль законодавця за наявністю податкових пільг і призводило до накладення пільг. Одним з таких випадків є пільга, передбачена статтею 5 Закону Російської Федерації від 19.02.93 N 4520-1 "Про державні гарантії і компенсації особам, які працюють і проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях", яка свідчила, що підприємства, розташовані в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, звільняються від сплати податків на частину прибутку (доходу), який спрямовується на капітальні вкладення виробничого та невиробничого призначення. Очевидно, ця пільга представляла більш пільгові умови, ніж Закон "Про податок на прибуток підприємств", що не могло не викликати суперечок з податковими органами. Саме такий спір розглянуто в Постанові ФАС Північно-Західного округу від 5 травня 2003 року № А26-6639/02-25. Суд зазначив:

Ads

До введення другої частини НК РФ наша податкова система характеризувалась великою кількістю пільг, розпорошеним по численних законам. Це звичайно ж ускладнювало контроль законодавця за наявністю податкових пільг і призводило до накладення пільг. Одним з таких випадків є пільга, передбачена статтею 5 Закону Російської Федерації від 19.02.93 N 4520-1 "Про державні гарантії і компенсації особам, які працюють і проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях", яка свідчила, що підприємства, розташовані в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, звільняються від сплати податків на частину прибутку (доходу), який спрямовується на капітальні вкладення виробничого та невиробничого призначення. Очевидно, ця пільга представляла більш пільгові умови, ніж Закон "Про податок на прибуток підприємств", що не могло не викликати суперечок з податковими органами. Саме такий спір розглянуто в Постанові ФАС Північно-Західного округу від 5 травня 2003 року № А26-6639/02-25. Суд зазначив:

"Як видно з матеріалів справи, ліспромгосп представив до Інспекції змінений розрахунок податку від фактичного прибутку за 1999 рік, в якому заявив пільгу на частину прибутку, спрямовану на капітальні вкладення виробничого призначення. За результатами камеральної перевірки поданого розрахунку податковий орган склав акт від 09.09.2002 N 02/5214 і прийняв рішення від 10.10.2002 N 264м про притягнення заявника до податкової відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Інспекція донарахувала ліспромгоспу податок на прибуток, пені за прострочення його сплати і притягнула до відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 122 НК РФ.

Задовольняючи заяву, суд правомірно керувався наступним.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 21 НК РФ платники податків мають право використовувати податкові пільги при наявності підстав і в порядку, встановленому законодавством про податки і збори.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 6 Закону про податок на прибуток при обчисленні податку на прибуток обкладається прибуток при фактично вироблених витратах і витратах за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, зменшується на суми, направлені підприємствами галузей сфери матеріального виробництва на фінансування капітальних вкладень виробничого призначення (у тому числі в порядку пайової участі), а також на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі, включаючи відсотки за кредитами. Ця пільга надається підприємствам, що здійснюють розвиток власної виробничої бази і житлове будівництво, включаючи погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі, за умови повного використання ними сум нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату.

Поряд із зазначеною пільгою діє пільга, встановлена статтею 5 Закону N 4520-1. У цій статті передбачено, що підприємства, розташовані в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, звільняються від сплати податків на частину прибутку (доходу), який спрямовується на капітальні вкладення виробничого та невиробничого призначення.

Пільга, встановлена статтею 5 Закону N 4520-1, спрямована на підтримку підприємств, розташованих і здійснюють свою діяльність в екстремальних природно-кліматичних умовах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях.

У названій нормі немає вказівки на те, що ця пільга застосовується з урахуванням положень статті 6 Закону про податок на прибуток. Не міститься в ній і будь-яких обмежень (Умов) з її застосування.

У пункті 15 постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 28.02.2001 N 5 "Про деякі питання застосування частини першої Податкового кодексу Російської Федерації" роз'яснено, що надалі до моменту введення в дію відповідних розділів частини другої Податкового кодексу Російської Федерації судам належить застосовувати прийняті в встановленому порядку норми закону, що стосуються податкових пільг, незалежно від того, в якій законодавчий акт вони включені: пов'язаний або не пов'язаний в цілому з питаннями оподаткування.

Ставлячись до підприємств, розташованим в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, заявник правомірно застосував пільгу з податку на прибуток, встановлену статтею 5 Закону N 4520-1. Ця пільга є самостійною додаткової податковою пільгою щодо організацій, розташованих у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях.

У зв'язку з викладеним касаційна інстанція вважає, що обмеження, встановлені підпунктом "а" пункту 1 статті 6 Закону про податок на прибуток, діють лише до пільги, передбаченої цим законом, і не поширюються на пільги з податку на прибуток, встановлені іншими актами законодавства.

Касаційна інстанція також не вбачає будь-яких суперечностей і неясностей у формулюванні статті 5 Закону N 4520-1, що виключають можливість її самостійного застосування.

За таких обставин слід визнати, що оскаржуваний судовий акт є законним і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Висновки:

Таким чином, на пільгу, встановлену статтею 5 Закону Російської Федерації від 19.02.93 № 4520-1 "Про державні гарантії і компенсації особам, які працюють і проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях" не поширюються обмеження Закону "Про податок на прибуток ". Якщо Ваше підприємство користувалося пільгою по капітальних вкладеннях лише в межах 50% оподатковуваного прибутку і Ваше підприємство потрапляє під дію Закону від 19.02.93 N 4520-1, то Ви можете повернути надміру сплачений податок на суму недовикористаної пільги. При цьому податкові органи не вправі відмовити, посилаючись на незастосування пільги раніше, в силу пункту 16 Постанови Пленуму ВАС РФ від 11 червня 1999 року № 41 / 9, де зазначено, що при виникненні суперечок про те, чи мав місце відмова платника податків від використання пільги , слід виходити з того, що факт неврахування платником податку податкової пільги при складанні декларації за конкретний податковий період сам по собі не означає його відмову від використання відповідної податкової пільги в цьому періоді. На жаль, ця пільга скасована з 01.01.2002 Федеральним законом від 06.08.2001 № 110-ФЗ, тому її не вдасться поширити на положення 25 Глави НК РФ.