УСН: податковий облік витрат на навчання

Керівництво будь-якої країни зацікавлене в тому, щоб її населення було здоровим і грамотним. Цілком логічно, що і в нашому законодавстві, нарешті, з'явилися норми, що передбачають низку податкових послаблень для фірм і підприємців, які фінансують навчання свого персоналу. Однак, на жаль, не всі з них автоматом застосовні на «спрощенці»

«Спрощені» витрати

Як відомо, списати витрати на навчання можливе лише при дотриманні певних вимог. Так, відвідування лекцій і семінарів повинне здійснюватися на підставі договору. Гризти граніт науки ж за рахунок прибутку до оподаткування дозволено лише в російських освітніх установах з відповідною ліцензією, або в іноземних установах з належним статусом (п. 3 ст. 264 НК).

Ads

Відзначимо, що до 2009 року враховувалися лише витрати на підготовку і перепідготовку персоналу. Однак у поточному році ситуація змінилася. Тепер обгрунтованим витратою вважається також фінансування роботодавцем вищої та середньої освіти, одержуваного співробітниками.

Поширюються зазначені правила і на фірми, які застосовують УСН («доходи мінус витрати»), які при визначенні податкової бази має право враховувати витрати на підготовку і перепідготовку штатних працівників. Це прямо передбачено підпунктом 33 пункту 1 статті 346.16 Податкового кодексу.

Правда, з процесом отримання знань найчастіше пов'язана низка додаткових витрат: навчальні відпустки, проїзд до місця навчання і назад та ін Чи може роботодавець зробити «широкий жест» і проспонсорувати комфортну складання іспитів та захист диплома цінним кадром?

Нагадаємо, що гарантії і компенсації працюючим «учням» встановлені главою 26 Трудового кодексу. Зокрема, всім студентам-заочникам і вечірникам роботодавець надає додаткові відпустки зі збереженням середнього заробітку для проходження проміжної атестації, підготовки та захисту випускної кваліфікаційної роботи та здачі підсумкових державних іспитів. Крім того, роботодавцю доведеться один раз в навчальному році оплачувати проїзд до місця навчання і назад співробітникам, що надійшов на заочне відділення. Якщо ж працівник навчається на денній формі навчання, то на час сесії йому оформляється відпустка без збереження заробітної плати.

Необхідно пам'ятати про те, що передбачені Трудовим кодексом обов'язки виникають лише у разі навчання фізосіб в установах, що мають державну акредитацію. У разі відсутності такої роботодавець може прописати обов'язок з відшкодування навчальних витрат персоналу в колективному або трудовому договорі.

Виплата середнього заробітку за час навчальної відпустки і оплата проїзду до місця навчання і назад вважаються з метою оподаткування прибутку витратами на оплату праці (п. 13 ст. 255 НК). Цілком логічно, що ці витрати враховуються і при підрахунку єдиного податку. Підстава для цього – положення підпункту 6 пункту 1 статті 346.16 Кодексу.

Проте передбачений цією статтею Кодексу перелік «спрощених» витрат закритий. Отже, ніяк не вдасться списати добровільну виплату працівникові добових та оплату його проживання за місцем навчання. На цьому акцентує увагу Мінфін у листі від 23 березня 2009 року № 03-11-06/2/48.

«Соціальні» зобов'язання

Черговий головоломкою для роботодавця, що оплачує навчання свого персоналу, до недавніх пір була необхідність утримувати та перераховувати до бюджету ПДФО з вартості послуг вузу. На щастя для платників податків, з 1 січня 2009 року ця проблема відпала сама собою. Справа в тому, що «прибутковим» податком не обкладають суми плати за навчання фізособи в російських освітніх установах з ліцензією, або в іноземних коледжах та інститутах. Треба сказати – вид освітньої програми не грає ніякої ролі. Про це йде мова в пункті 21 статті 217 Кодексу.

На закінчення згадаємо про страхові внески на обов'язкове пенсійне страхування. Податкова база по них ідентична базі по ЕСН (п. 2 ст. 10 Закону від 15 грудня 2001 р. № 167-ФЗ). У свою чергу, «соцналогом» відповідно до підпункту 16 пункту 1 статті 238 Кодексу з суми плати за навчання не сплачується. Ця пільга починає діяти в тому разі, коли оплата занять враховується при визначенні податкової бази по податку на прибуток.

Якщо ж компанія фінансує навчання за рахунок чистого прибутку, то перераховувати внески на ОПВ їй все ж таки доведеться. Справа в тому, що роботодавці-«спрощенці» не сплачують податок на прибуток. Саме тому положення пункту 3 статті 236 Кодексу, згідно з яким не враховуються при оподаткуванні прибутку виплати автоматично виводяться з-під оподаткування ЕСН, на «спецрежімніков» не поширюються. Такої думки дотримується Мінфін у своїх листах (від 23 квітня 2008 р. № 03-11-04/2/76; від 11 березня 2008 р. № 03-04-06-02/27; від 24 грудня 2007 р. № 03 -11-04/2/313). Підтримують фінансистів і судді ФАС Уральського округу в постановах від 7 червня 2006 року № Ф09-3945/06-С2 і від 22 червня 2005 року № Ф09-2640/05-С1.

Втім у переважній більшості випадків арбітри вважають, що вибіркове застосування пункту 3 статті 236 Кодексу ставить у нерівне становище фізосіб, що працюють у «спрощенців», по відношенню до персоналу «общережімніков». Отже, виплати, вироблені фірмами на ССО за рахунок чистого прибутку, не обкладаються пенсійними внесками. Саме такий висновок міститься в постанові Президії ВАС від 26 квітня 2005 року № 14324/04. Аналогічної думки дотримуються і нижчі суди (постанови ФАС Волго-Вятського округу від 16 січня 2008 р. № А79-748/2007, ФАС Уральського округу від 29 квітня 2008 р. № Ф09-2887/08-С3, ФАС Поволзької округу від 3 липня 2008 р. № А55-17673/07).

Таким чином, податкові ризики в разі несплати внесків на ОПВ з «навчальних» виплат, проведених за рахунок чистого прибутку, досить великі, і доводити свою правоту в суперечці з податківцями, швидше за все, доведеться в залі суду.