Що таке аванс в сенсі статті 162 НК РФ?

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті. 162 НК РФ податкова база, визначена згідно з статтями 153 – 158 НК РФ, збільшується на суму авансових чи інших платежів, отриманих в рахунок майбутніх поставок товарів, виконання робіт або надання послуг. На практиці постає питання, що розуміти під авансами в цілях статті 162 НК РФ, особливо він важливий для експортерів. У даному питанні розбиралися в …

Ads

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті. 162 НК РФ податкова база, визначена згідно з статтями 153 – 158 НК РФ, збільшується на суму авансових чи інших платежів, отриманих в рахунок майбутніх поставок товарів, виконання робіт або надання послуг. На практиці постає питання, що розуміти під авансами в цілях статті 162 НК РФ, особливо він важливий для експортерів. У даному питанні розбиралися в Постанові ФАС Центрального округу від 6 травня 2004 р. № А-62-3927/2003:

"Як випливає з матеріалів справи, Інспекцією МНС РФ по Задніпровської районі м. Смоленська проведена камеральна податкова перевірка представленої ЗАТ" СААЗ АМО ЗІЛ "податкової декларації з податковою ставкою 0 відсотків за січень 2003 р., згідно з якою реалізація товарів, поміщених у митний режим експорту , вказана платником у сумі 1121500 крб. та заявлені податкові відрахування в сумі 36940 руб.

Рішенням від 02.06.2003 прийнятим за результатами перевірки, податковий орган відшкодував платнику податків ПДВ по експортних операціях за січень 2003 р. в сумі 7287 руб., у відшкодуванні 29653 руб. відмовлено, у зв'язку з тим, що не отримано відповіді на запит інспекції про підтвердження сплати ПДВ до бюджету постачальником суспільства, а також ЗАТ "СААЗ АМО ЗІЛ" донараховано 6019 руб. пені за несплату ПДВ у сумі 186917 крб. з авансових платежів за строком сплати 20.12.2002.

Вважаючи, що ненормативний акт податкового органу не відповідає законодавству про податки і збори, платник податків оскаржив його в суді.

Вирішуючи спір про донарахування пені через несплату ПДВ з авансових платежів у сумі 186917 крб., Що надійшли від іноземного покупця 11.11.2002 і 19.11.2002 суд встановив, що відвантаження товарів на експорт проведена 16.10.2002 і 27.11.2002 і товар вивезений за межі митної території Російської Федерації.

На думку суду першої інстанції положення ст. 162 НК РФ дозволяють платникам податків не обчислювати ПДВ із сум авансових платежів, якщо надходження авансу і відвантаження мали місце в одному податковому періоді.

Суд апеляційної інстанції вважав, що доводи податкового органу про те, що авансові платежі отримані підприємством у рахунок майбутніх поставок, повинні бути включені в податкову базу у тому податковому періоді, в якому фактично отримано, могли бути визнані обгрунтованими при реалізації товарів на території Російської Федерації.

Згідно зі ст. ст. 153, 154, 166 Податкового кодексу Російської Федерації податкова база при реалізації товарів (робіт, послуг) визначається платником податку згідно з положеннями глави 21 Кодексу в залежності від особливостей реалізації вироблених їм чи придбаних на стороні товарів (робіт, послуг). При визначенні податкової бази виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з усіх доходів платника податку, пов'язаних з розрахунками по сплаті зазначених варів (робіт, послуг), отриманих ним у грошовій та / або натуральній формах, включаючи оплату цінними паперами (ст. 153 Кодексу).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 162 НК РФ податкова база, визначена згідно з ст. ст. 153 – 158 Кодексу, збільшується на суму авансових чи інших платежів, отриманих в рахунок майбутніх поставок товарів, виконання робіт або надання послуг.

Положення глави 21 Податкового кодексу Російської Федерації передбачають особливий порядок оподаткування податком на додану вартість операцій при реалізації товарів, вивезених у митному режимі експорту.

Згідно з п. 6 ст. 166 НК РФ сума податку за операціями реалізації товарів (робіт, послуг), оподатковуваних відповідно до п. 1 ст. 164 цього кодексу за податковою ставкою 0 відсотків, обчислюється окремо по кожній такій операції відповідно до порядку, встановленого пунктом 1 цієї статті. При цьому можливість застосування податкової ставки 0 відсотків обумовлена поданням до податкових органів документів, передбачених ст. 165 цього Кодексу, в строк не пізніше 180 днів від дати оформлення регіональними митними органами вантажної митної декларації на вивезення товару в митному режимі експорту або транзиту.

У розглянутому суперечці мова йде про реалізацію продукції заводу, вивезеної 16.10.2002, 27.11.2002 у митному режимі експорту, за контрактами N 116-ОМ та N 156-ОМ. Податкова декларація з податковою ставкою 0 відсотків та відповідні документи представлені заявником до податкового органу 04.02.2003, тобто після надходження валютної виручки в повному обсязі і належної вивозу продукції на експорт.

Вищенаведені правові норми, а також встановлені судом фактичні обставини, дозволяють прийти до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування ЗАТ "СААЗ АМО ЗІЛ" по терміну 20.12.2002 оспорюваної суми пені, оскільки фактична реалізація продукції відбулася 16.10.2002 і 27.11.2002, а платник податків подав декларацію з податковій ставці 0 відсотків за вказаною реалізації та необхідні документи, що підтверджують правомірність застосування зазначеної ставки і податкових вирахувань за податковий період січень 2003 04.02.2002, тобто у встановлений п. 9 ст. 165 НК РФ термін.

Враховуючи викладене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування судових актів у частині визнання недійсним Рішення Інспекції МНС РФ по Задніпровської районі м. Смоленська від 02.06.2003 N 10/1-68 про нарахування заявнику 6019 руб. пені. "

Висновки:

Таким чином, надійшли суми від покупця не є авансами у разі, якщо в періоді отримання зазначених сум сталася відвантаження товару. При цьому посилання податкових органів на пункт 9 статті 167 НК РФ, яка визначає лише момент визначення податкової бази за експортною ситуації, неспроможна. З буквального прочитання статті 162 НК РФ слід, що авансами вважаються суми, отримані до поставки товару, тобто після поставки ці суми не є авансами.

Також виходячи зі статей 11 НК РФ і 487 ГК РФ слід, що попередньою оплатою (авансом) є суми, отримані від продавця до моменту відвантаження товару.