Проблеми податкових змін. Частина 2.

Продовжуємо розбирати "перехідні" правила, внесені законом від 27 липня 2010 р. № 229-ФЗ 1,8 замість 1,1

Ads

«Заднім числом» – з 1 січня 2010 року – введена в дію і ще одна поправка, яка зраджує граничний розмір відсотків за позиками і кредитами, що можуть списати у витрати платники податків, не мають порівнянних боргових зобов'язань чи з доброї волі нормуючі відсотки виходячи із ставки рефінансування Центробанку, скоректованої на певний коефіцієнт (новий п. 1.1 ст. 269 НК). Ось цей коефіцієнт для рублевих зобов'язань та збільшено з 1,1 до 1,8. У відношенні позик, отриманих до 1 листопада 2009 року, він, навпаки, виявився зниженим – з 2 до 1,8.

Отже, нові нормативи такі. По рублевих борговими зобов'язаннями відсотки приймаються в межах ставки, встановленої угодою сторін, але не більше ставки рефінансування ЦБР, збільшеної на коефіцієнт 1,8, – з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2012 р. включно. За борговими зобов'язаннями в іноземній валюті встановлені угодою сторін відсотки можна списати в межах:

– 15 відсотків – з 1 січня по 31 грудня 2010 р. включно;

– 0,8 від ставки рефінансування – з 1 січня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. включно.

Якщо боргове зобов'язання в рублях виникло до 1 листопада 2009 року, то з 1 січня по 30 червня 2010 року включно для нього діє особливий норматив – подвійна ставка рефінансування.

«Уточненку» за авансовими платежами податку на прибуток за перший квартал і півріччя подавати не потрібно. Оскільки податок на прибуток вважають наростаючим підсумком, достатньо врахувати «добавку» до прийнятих у витрати відсоткам у звітності за дев'ять місяців.

Чистимо картки

Зі вступом 2 вересня в силу Закону № 229-ФЗ стало можливим очистити картки розрахунків з бюджетом, які в інспекціях ведуть по кожному платнику податків, від безнадійної до стягнення заборгованості. У новій редакції викладена стаття 59 Податкового кодексу, яка встановлює підстави для списання не підлягають стягненню податкових боргів. Серед цих підстав з'явилося і наявність судового акта про тому, що значиться за платником податків заборгованість з податків, пені і штрафів безнадійна до стягнення через закінчення терміну давності. До цих пір інспекції відмовлялися виключати подібні борги з карток з тієї причини, що ні Податковий кодекс, ні встановлює порядок списання безнадійних боргів постанову уряду від 12 лютого 2001 р. № 100 прямо не відносили до таких недоїмку, пені та штрафи, які суд визнав неможливими до стягнення.

Між тим наявність у картці подібних сум здатне доставити компанії чимало неприємностей. По-перше, це не дозволяє отримати від інспекції довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом (вона необхідна, наприклад, що претендують на кредит або для участі в тендері). По-друге, іноді інспекції в рахунок старих боргів, які вже не можуть стягнути, намагаються зарахувати виникла у платника податків переплату. Такий залік неправомірний, і компаніям доводиться витрачати час, оскаржуючи дії податківців у суді. По-третє, інспекції періодично розсилають вимоги заплатити пені на безнадійну недоїмку (хоча в КРСБ вона повинна відображатися з вказівкою на неможливість її стягнення). Кожне таке вимога доводиться оскаржувати в суді, щоб не допустити безспірного стягнення незаконних пенею.

Тепер можна віднести до інспекції заяву про списання з КРСБ безнадійної до стягнення недоїмки, а в разі відмови сміливо звертатися до суду. Однак є ризик, що через неврегульованість перехідних норм інспекції стануть посилатися на те, що стаття 59 Податкового кодексу в новій редакції діє лише щодо боргів, судові рішення по яких були прийняті після набрання чинності змінив її Закону № 229-ФЗ, то Тобто починаючи з 2 вересня. Представляється, що борги, безнадійність яких підтверджена судами раніше, інспекції теж повинні списати, оскільки фактично нова редакція статті 59 Податкового кодексу узаконила вже сформовану судову практику щодо тлумачення раніше містилися в законодавстві норм (див., наприклад, визначення ВАС від 6 березня 2009 № ВАС-2646/09). Крім того, розширення переліку підстав для визнання податкових боргів безнадійними можна розглядати як додаткову гарантію захисту прав платників податків, а що вводять такі гарантії закони мають зворотну силу (п. 3 ст. 5 НК).

За минулі гріхи

Другого вересня штрафи за багато видів порушень відчутно зросли, а за деякі з порушень покарання, навпаки, стало м'якше. З'явилися і нові склади правопорушень, а деякі з колишніх, навпаки, виключені (детально про це «Розрахунок» розповідав у вересневому номері на стор 42). Це перша зміна розмірів санкцій за весь час існування основної частини Податкового кодексу.

Перехідні норми законодавці встановили тільки для двох видів податкових правопорушень.

По-перше, це ті з вчинених до 2 вересня порушень, за якими тепер встановлена більш м'яка відповідальність, ніж раніше (до них відноситься неподання декларації протягом більше 180 днів). За них Закон № 229-ФЗ (п. 13 ст. 10) наказує карати за новими правилами. Якщо рішення про притягнення до відповідальності за таке порушення до моменту вступу в силу нововведень вже було винесено, але до 2 вересня інспекція ще не встигла стягнути штраф, то вона може зробити це лише в межах його нового, зменшеного, розміру. Залишок такого нарахованого, але не підлягає стягненню штрафу, швидше за все, так і залишиться «висіти» в картці розрахунків з бюджетом як заборгованість платника податків. Поки неясно, чи погодяться податківці прибрати його звідти з доброї волі. Як очистити картку від цього уявного боргу? Його суму не можна вважати безнадійною до стягнення заборгованістю, тому що вона взагалі не є заборгованістю. Так що стаття 59 Податкового кодексу, що встановлює підстави для визнання податкових боргів безнадійними та порядок їх списання, тут непридатна. Тому можна звернутися в арбітраж з вимогою зобов'язати інспекцію виключити з картки особового рахунку неіснуючу заборгованість. Однак просто так піти в суд не можна – там приймуть позов, тільки якщо оскаржувані дії чи бездіяльність інспекції порушили права заявника. Випадок порушення прав можна створити, звернувшись до інспекції за довідкою про відсутність заборгованості перед бюджетом. Отримавши документ, в якому в якості боргу буде фігурувати залишок штрафу, вже можна звертатися до суду. Причому краще не чекати моменту, яка подібна довідка знадобиться насправді.

По-друге, перехідні правила встановлені для порушень, за якими рішення інспекції вже було винесено до 2 вересня, але штраф на цей момент ще не було стягнуто. Суми санкцій за них стягуються в колишньому порядку (п. 13 ст. 10 Закону № 229-ФЗ). З цього, на перший погляд, випливає, що якщо рішення винесено після вступу в силу закону, то в ньому інспекція повинна вказати новий, підвищений розмір санкції. Адже для вчинених до настання цієї дати і ще не виявлених податківцями порушень, відповідальність за які стали жорсткіше, законодавці взагалі ніяких «перехідних» правил не встановили. Незважаючи на це, карати за них за новими ставками санкцій не можна. Штраф повинен бути розрахований виходячи з того розміру, який був встановлений кодексом на момент вчинення такого порушення.

Податкова санкція – це не тільки покарання рублем за вже скоєні порушення, це ще й міра їх попередження. Платник податків повинен заздалегідь усвідомлювати, що йому загрожує за ігнорування кожного з правил кодексу. Якщо ж допустити застосування нових розмірів штрафів до старих правопорушень, то вийде, що платникам податків ніколи не буде точно відомо, яке їх чекає покарання: а раптом завтра закон знову змінять, посиливши відповідальність?

Ще одну функцію штрафів, якої навряд чи мали намір наділяти їх законодавці, виробила в умовах існування безглуздих норм Податкового кодексу практика. Це плата за можливість не виконувати покладену законом на платників податків роботу, яка не потрібна нікому – ні самої компанії, ні її контрагентам, ні перевіряючим їх інспекторам. Наприклад, до цих пір багато хто нехтували складанням рахунків-фактур на відсотки за грошовими позиками, а також на аванси у випадках, коли передоплата і постачання відбуваються в межах одного податкового періоду. Колишній штраф за відсутність рахунків-фактур – від 5 тисяч до 15 тисяч рублів – для чималої кількості компаній опинявся менше витрат на складання нікчемних документів. Новий розмір санкції – 40 тисяч рублів – може змінити цей розклад.

У першій частині Податкового кодексу закріплено, що акти законодавства, які встановлюють або обтяжують відповідальність за податкові порушення, зворотної сили не мають. Під «зворотною силою» мають на увазі застосування нової норми до правовідносин, які виникли до набуття нею чинності. І якщо карати за старі порушення за новими, підвищеними розмірами штрафів, то вийде, що встановив їх із Законом № 229-ФЗ буде надано зворотну силу. Адже караним порушення стає не тоді, коли його виявить інспекція, а ще в момент його вчинення. І саме в цей момент виникають правовідносини платника податків з державою з приводу порушення законодавства про податки і збори. Такий підхід підтверджують і судові рішення (п. 4 постанови Пленумів Верховного і Вищого Арбітражного Судів від 11 червня 1999 р. № 41 / 9, постанова ФАС Західно-Сибірського округу від 18 жовтня 1999 р. № Ф04/2133-704/А45-99).

Не мають зворотної сили і норми, які ввели нові склади правопорушень. Це, зокрема, недотримання порядку подання електронної звітності (ст. 119.1 НК), неправомірне неутримання податку податковим агентом (ст. 123 НК), відсутність регістрів податкового обліку або систематичне невідображення в них господарських операцій, грошових коштів, матцінностей, нематеріальних активів і фінвложеній (ст. 120 НК). Якщо ці порушення були вчинені до 2 вересня, оштрафувати за них не можна.

А ось виключення з Податкового кодексу такого складу порушення, як ухилення від взяття на облік, зворотну силу має (п. 3 ст. 5 НК). Тому, виявивши його після 2 вересня, призначити штраф податківці не зможуть.