ПДВ торговельних організацій

Одним з найбільш «складних» податків по праву можна назвати ПДВ. Щоб не допускати помилок, бухгалтеру доводиться враховувати безліч нюансів, не забувши при цьому і про специфіку здійснюваної компанією діяльності. Сумніви читачів, що стосуються оподаткування ПДВ у торговельних організаціях, розвіяла генеральний директор ТОВ «Податковий прайм» Анастасія Івлєва

- Чи може організація, що здійснює торговельну діяльність, не вести окремий облік, якщо обсяг не оподатковуваних ПДВ операцій менше 5 відсотків?
– Так, може. Якщо торгова організація займається діяльністю, що обкладається ПДВ, а також виконує операції, які не підлягають оподаткуванню, вона зобов'язана вести окремий облік (п. 4 ст. 149, п. 4 ст. 170 НК). Проте з цього правила є винятки, так, відповідно до положень, передбачених абзацом 9 пункту 4 статті 170 Податкового кодексу, організація має право не вести окремий облік в тих періодах, коли частка сукупних витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), майнових прав , операції з реалізації яких не підлягають оподаткуванню, не перевищує 5 відсотків загальної величини сукупних витрат на виробництво. Незважаючи на те що таке правило передбачено для виробничих організацій, застосовувати його право і ті фірми, які займаються торгівельною діяльністю. Таку думку висловив Мінфін у листі від 29 січня 2008 р. № 03-07-11/37. Чиновники пояснили, що якщо торгова компанія поряд з діяльністю, що обкладається ПДВ, здійснює операції, звільнені від оподаткування, вона має право пред'явити до відрахування весь «вхідний» податок стосовно товарів (робіт, послуг) і не вести окремий облік. При цьому необхідно, щоб у податковому періоді частка сукупних витрат за звільненим від ПДВ операцій не перевищувала 5 відсотків від усіх витрат фірми.
Думка судових органів з цього питання неоднозначно. Частина судів дотримується позиції Мінфіну і дозволяє торговим організаціям не вести окремий облік, якщо обсяг не оподатковуваних ПДВ операцій менше 5 відсотків. Проте раніше арбітри наполягали на тому, що положення абзацу 9 пункту 4 статті 170 Податкового кодексу має право застосовувати тільки компанії, зайняті виробничою діяльністю, на торговельні організації це правило не поширюється, оскільки у них відсутні витрати на виробництво товарів (постанови ФАС Центрального округу від 18 липня 2007 р. № А48-602/06-18, від 21 вересня 2006 р. № А48-602/06-18, ФАС Волго-Вятського округу від 14 червня 2007 р. № А82-6804/2005-99).
- Фірма поставляє продукти харчування в мережу роздрібних магазинів. Відвантаження проводиться щодня, нерідко по кілька разів. При цьому на кожну поставку, здійснювану протягом одного дня, виписуються окремі рахунки-фактури. Чи можемо ми замість застосування подібної схеми виставляти рахунки-фактури на кілька відвантажень покупцю один раз на день?
– На підставі пункту 3 статті 168 Податкового кодексу рахунок-фактуру потрібно виставляти покупцеві не пізніше п'яти календарних днів з дня відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) або з дня передачі майнових прав. При цьому оформити рахунок-фактуру потрібно після складання накладної на поставку товару чи акта виконаних робіт, послуг. Якщо останній день строку припадає на дату, яка відповідно до законодавства визнається вихідним і (або) неробочим святковим днем, датою закінчення строку вважається наступний за ним найближчий робочий день (п. 7 ст. 6.1 НК).
Проте якщо організація за родом діяльності здійснює безперервні регулярні поставки товару на адресу одного покупця, вона має право виставити єдиний рахунок-фактуру на кілька партій. Так, у листі від 11 вересня 2008 р. № 03-07-09/28 Міністерство фінансів вказує, що якщо договорами на поставку товарів передбачені щоденні багаторазові відвантаження продуктів харчування на адресу одного покупця, то складати і виставляти рахунок-фактуру можна один раз на день. Так дозволено вступати за умови, що з дня відвантаження цих продуктів харчування не пройшло п'яти днів.
- Яким чином слід визначати базу оподаткування по ПДВ при реалізації сільськогосподарської продукції, раніше закупленої у фізичних осіб, які, у свою чергу, не є платниками цього податку?
– Якщо торгова організація закуповує у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, сільськогосподарську продукцію і реалізує її, то податкова база розраховується відповідно до положень пункту 4 статті 154 Податкового кодексу. А саме визначається як різниця між вартістю реалізації, обчисленої виходячи з ринкових цін (ст. 40 НК) з урахуванням ПДВ, і ціною придбання вказаної продукції.
Даний порядок обчислення податкової бази поширюється тільки на ті товари, які включені до Переліку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, затверджений постановою Уряду від 16 травня 2001 р. № 383, і не застосовується щодо підакцизних товарів.
- Магазин прийняв на реалізацію продтовари (яйце куряче), але не встиг продати всю партію до закінчення строків зберігання з дня сортування. Чи треба буде відновлювати раніше прийнятий до відрахування податок на додану вартість у разі знищення даного товару як непридатного для реалізації?
– У пункті 3 статті 170 Податкового кодексу перераховані випадки, коли організація зобов'язана відновити ПДВ, раніше прийнятий до відрахування. У даній нормі відсутній прямий обов'язок відновлювати податок на додану вартість при розкраданні, знищенні, пропажу товарів і подібних обставинах. чиновники вважають, що ПДВ потрібно відновити, оскільки товари, які знищені, не будуть використовуватися у діяльності, що обкладається ПДВ. Наприклад, у листі від 1 листопада 2007 р. № 03-07-15/175 фахівці Мінфіну роз'яснили, що вибуття майна в результаті втрати, псування, бою, розкрадання, стихійного лиха не визнається реалізацією чи безоплатною передачею, а отже, на підставі норм статей 39 і 146 Податкового кодексу не є об'єктом обкладення ПДВ. Приймати до відрахування «вхідний» податок можна тільки по товарах, які будуть використані в оподатковуваних ПДВ операціях (п. 2 ст. 171 НК).
Таким чином, в разі знищення продукції як непридатною для реалізації суми «вхідного» ПДВ, раніше правомірно прийняті до відрахування, необхідно відновити. Дану процедуру слід здійснювати в тому кварталі, в якому непридатний товар списується з обліку. Аналогічну позицію при розгляді цього питання займають і податкові органи (лист ФНС Росії від 20 листопада 2007 р. № ШТ-6-03/899).
Однак деякі суди дотримуються протилежної точки зору. Так, у постанові від 27 березня 2008 р. № Ф08-1468/08-536А арбітри ФАС Північно-Кавказького округу прийшли до висновку, що в разі списання товарно-матеріальних цінностей через їх псування або втрати організація не зобов'язана відновлювати раніше прийнятий до відрахування ПДВ. Аналогічні висновки містяться в постановах ФАС Поволзької округу від 15 березня 2007 р. № А55-9182/06-43, ФАС Північно-Західного округу від 25 квітня 2007 р. № А56-27228/2006, ФАС Центрального округу від 28 березня 2007 № А48-4688/06-19, ФАС Волго-Вятського округу від 6 червня 2007 р. № А11-6204/2006-К2-18/388 і ФАС Уральського округу від 8 травня 2007 р. № Ф09-3310/07-С2 .
Свою позицію арбітри обгрунтовують тим, що відновлювати ПДВ організація повинна тільки у випадках, прямо зазначених у пункті 3 статті 170 Податкового кодексу. Перелік обставин, в яких раніше прийнятий до відрахування податок підлягає відновленню, є закритим, у той час як вибуття товарів внаслідок пожежі, псування, знищення, зникнення в ньому не передбачено. Крім того, ліквідований через непридатність товар повністю перестає використовуватися як в оподатковуваної, так і не обкладається ПДВ діяльності. А значить, в організації немає підстав відновлювати раніше прийнятий до відрахування податок.
- Наша організація займається оптовим продажем товарів. За умовами договору в разі затримки платежу за поставлений товар контрагент сплачує неустойку у вигляді штрафу, пені. Чи потрібно нам нарахувати ПДВ із суми неустойки?
– На підставі підпункту 2 пункту 1 статті 162 Податкового кодексу суми, які організація отримала від покупця за порушення термінів оплати та інших умов, передбачених договорами, включаються в податкову базу по ПДВ. Таку думку висловлює Мінфін у листі від 9 серпня 2007 р. № 03-07-15/119. Свою позицію фінансове відомство пояснює тим, що санкції за невиконання договору розцінюються як суми, пов'язані з оплатою товарів (робіт, послуг). Податковий департамент займає аналогічну позицію (лист ФНС Росії від 1 листопада 2007 р. № ШТ-6-03/855).
Проте судові органи не поділяють точку зору фінансових відомств, вважаючи, що застосовувати положення підпункту 2 пункту 1 статті 162 Податкового кодексу в цьому випадку не актуально. Такий висновок відображений у постанові Президії ВАС від 5 лютого 2008 р. № 11144/07. Своє рішення судді засновують на тому, що штрафні санкції, які організація-продавець отримує від покупця за невиконання умов договору, представляють собою відшкодування за заподіяння шкоди (ст. 330 ЦК). Отже, отримані суми не пов'язані з оплатою реалізованих товарів (робіт, послуг). Підтверджують цю думку й арбітражні суди (постанови ФАС Центрального округу від 23 квітня 2008 р. № А08-4124/07-22, ФАС Уральського округу від 15 березня 2007 р. № Ф09-1664/07-С2, ФАС Московського округу від 15 листопада 2005 р. № КА-А40/11053-05).
- Фірма (оптова торгівля) ввела систему заохочення покупців у вигляді бонусів: тим магазинам, які за попередній період замовили найбільшу партію продукції, безоплатно передається додаткова кількість товару. Чи є надання бонусної продукції реалізацією з метою оподаткування ПДВ? Якщо так, то в якому порядку потрібно обчислювати цей податок?
– Організація-продавець має право надавати покупцям різні знижки при продажі товарів, у тому числі у вигляді прощення боргу, виплати премії в грошовій формі, бонусу. У випадку надання знижки у вигляді бонусу, наприклад, коли торговельна організація безкоштовно передає додаткову кількість продукції, на вартість цього товару необхідно нарахувати ПДВ. На підставі підпункту 1 пункту 1 статті 146 Податкового кодексу дана операція визнається безоплатною передачею, отже, вартість безкоштовно наданого покупцеві товару включається до бази по ПДВ. Нарахувати податок потрібно в тому періоді, коли відбулася безоплатна передача (п. 1 ст. 167 НК). У цьому випадку організація повинна нарахувати ПДВ на ринкову ціну товару, який передається безоплатно у вигляді бонусу (п. 2 ст. 154 НК). Такий порядок дій передбачений пунктом 2 листа УФНС по Московській області від 30 березня 2005 р. № 21-27/26431. У листі від 21 березня 2006 р. № 03-04-11/60 Мінфін підтверджує правомірність даного підходу.
Таким чином, торгова організація, надаючи бонус у вигляді безоплатної передачі додаткової кількості товару, повинна виконати ряд послідовних дій. По-перше, нарахувати суму ПДВ на ринкову вартість безоплатно переданого товару. По-друге, виставити рахунок-фактуру в одному екземплярі і зареєструвати його в Книзі продажів. У рахунку-фактурі необхідно вказати ринкову вартість переданих товарів (робіт, послуг), а також суму ПДВ, розраховану до сплати в бюджет (п. 16 Правил ведення журналів обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книг покупок і книг продажів при розрахунках по податку на додану вартість, затверджених постановою Уряду від 2 грудня 2000 р. № 914). По-третє, передати покупцеві первинні документи з зазначенням вартості даного товару.
Так як постачання бонусної продукції є безоплатною передачею товарів (робіт, послуг) і визнається об'єктом оподаткування, організація має право прийняти до відрахування суми «вхідного» ПДВ, сплачені постачальникам (подп. 1 п. 2 ст. 171 НК).
В інших випадках, наприклад при виплаті премії в грошовій формі або при наданні заохочення у вигляді прощення боргу, включати суму знижки до бази по податку на додану вартість не потрібно. Пояснюється це тим, що реалізації товарів (робіт, послуг) у цих ситуаціях не відбувається, а отже, не виникає об'єкта оподаткування з ПДВ (п. 1 ст. 146 НК РФ).
- Контрагент поставив товар неналежної якості, реалізувати який ми, зрозуміло, і не намагалися, повернули постачальнику. Підкажіть, чи є в даному випадку повернення товару об'єктом оподаткування ПДВ?
– На підставі пункту 2 статті 475 Цивільного кодексу організація-покупець має право повернути товар продавцю, якщо якість переданої продукції істотно відрізняється від якості, передбаченого договором. Нарахування ПДВ залежить від того, прийнятий чи ні до обліку товар. Роз'яснення з цього питання наведено в листі Мінфіну від 7 березня 2007 р. № 03-07-15/29. На думку чиновників фінансового відомства, якщо товар оприбутковано, то право власності перейшло до покупця. Повернення товару внаслідок належної якості відбивається як зворотна реалізація (ст. 223 ЦК). Отже, торговельна організація буде виступати в якості продавця. У цьому випадку у компанії виникає обов'язок нарахувати податок на додану вартість з виручки від реалізації і виставити рахунок-фактуру колишньому продавцю (п. 1 ст. 146 НК). Так як товари, поставлені продавцем, були прийняті до обліку (оприбутковано на рахунку 41 «Товари»), організація має право застосувати податкове вирахування з ПДВ, за умови, що дотримуються всі вимоги, передбачені пунктом 1 статті 172 Податкового кодексу.
У тому випадку, якщо фірма відразу виявила, що товар неналежної якості, і повернула його продавцю без оприбуткування, то в бухгалтерському обліку реалізації не відбувається. Пов'язано це з тим, що право власності до покупця не перейшло. Так як зворотного реалізації не відбувається, нараховувати ПДВ не потрібно через відсутність об'єкта оподаткування (ст. 39 і 146 НК). А значить, покупцеві, який повернув неякісний (бракований) товар, не потрібно виставляти і рахунок-фактуру (п. 3 ст. 168 НК). Організація повинна буде внести в колишній рахунок-фактуру відповідні виправні записи. Після коригувань регістрів бухгалтерського обліку компанія має право прийняти до відрахування ПДВ, пред'явлений раніше покупцеві і сплачений до бюджету.
Ads