Оподаткування дивідендів на ССО

Компанії на ССО, як і «общережімнікі», можуть радувати своїх акціонерів дивідендами, та й самі отримувати такі подарунки. Проблема в тому, що «спрощенці» не платять податок на прибуток, а значить, при оподаткуванні подібних бонусів повинні керуватися особливими правилами Однією з переваг спрощеного режиму оподаткування по праву вважається звільнення від сплати податку на прибуток. Тим не менше це ще не означає, що про його існування фірми, що застосовують УСН, можуть зі спокійною совістю забути. Так, згадати про нього в будь-якому випадку доведеться, як тільки мова зайде про дивіденди.

Ads
Отримайте і розпишіться

За загальним правилом обчислити, утримати та перерахувати до бюджету податки з дивідендів зобов'язана та фірма, яка їх сплачує, якщо, звичайно, це не іноземна організація. Однак довгий час у нього не вкладалася ситуація, коли одержувачем подібного бонусу була компанія, яка застосовує ССО. Так, у листі ФНС від 3 серпня 2006 року № 02-6-10/55 сказано, що стосовно «спрощених» дивідендів сплачує їхня фірма не зобов'язана виконувати обов'язки податкового агента. Причина проста і зрозуміла – подібні «спецрежімнікі» не є платниками податку на прибуток, а значить, і перераховуються їм дивіденди не повинні обкладатися цим податком. У той же час до 2008 року останній абзац статті 346.15 Податкового кодексу було зазначено, що фірма на ССО має право не враховувати в складі доходів суму отриманих дивідендів, якщо їх оподаткування вироблено податковим агентом. Відповідно, представивши компанії, яка порадувала його бонусом, письмове підтвердження того, що він застосовує спецрежим, «спрощенець» міг включити суму дивідендів у податкову базу та сплачувати податок сам за ставками, передбаченими главою 26.2 Податкового кодексу (6 або 15%).

Однак з початку 2008 року з наведеної норми зникло слово «якщо», що дозволило Мінфіну в лист 10 квітня 2008 р. № 03-04-06-01/79 заявити, ніби податкові агенти повинні утримувати податок на прибуток з виплачених дивідендів завжди. Тепер же той факт, що одержувач бонусу застосовує ССО, більше не грає ніякої ролі.

Правда, в світлі такої позиції Мінфіну все одно залишається незрозумілим, яким податком «спрощенцю» необхідно обкладати бонус, отриманий від іноземної компанії, адже жодна з фірм у даному випадку не є платником податку на прибуток. Між тим згідно з пунктом 1 статті 275 Податкового кодексу стосовно закордонних дивідендів податок визначається їх одержувачем самостійно і розраховується виходячи з суми бонуса і відповідної податкової ставки (0 або 9%). При цьому організація не вправі зменшити податкову базу на суму податку, обчисленого та сплаченого за місцезнаходженням джерела доходу. Винятком є випадки, коли зворотне передбачено угодою про уникнення подвійного оподаткування, укладених нашою країною з державою, резидентом якої і є виплатила дивіденди компанія. Проте даний порядок сплати податку встановлений лише «прибутковими» нормами Податкового кодексу, які на фірми, які перейшли на ССО, ніби як не поширюються.

Тим не менш на сьогоднішній день всі твердження про те, що які б то не було дивіденди, отримані «спрощенцем», підлягають обкладанню податком на прибуток, є спірними, адже звільнення фірм, які застосовують УСН, від сплати податку на прибуток ніким не скасована, принаймні поки що.

На користь «своїх»

Приймаючи рішення про виплату дивідендів, «спрощенець» має бути готовий до того, що йому доведеться виконати роль податкового агента з податку на прибуток, якщо одержувачем бонусу є організація, і з ПДФО, якщо гроші адресовані фізособі. Той факт, що фірма застосовує ССО, не звільняє її від обов'язків податкового агента, про що прямо говориться у пункті 5 статті 346.11 Податкового кодексу.

У тому, що стосується обчислення, утримання та сплати податку на прибуток з дивідендів, – в даному випадку «спрощенцю» слід зробити рівно ті ж дії, що й компанії, що застосовує загальний режим оподаткування. Тому зупинимося лише на ключових моментах.

Сплачуючи податок за іноземну організацію-інвестора, за податкову базу «спрощенець» повинен прийняти всю суму перерахованого бонусу. Ставка податку в даному випадку буде становити 15 відсотків (подп. 3 п. 3 ст. 284 НК). Проте слід мати на увазі, що Росією може бути укладений з батьківщиною зарубіжного партнера міжнародний договір, який передбачає для подібних випадків знижені податкові ставки чи інші пільги.

Якщо ж одержувачем дивідендів є російська організація, то податок необхідно розраховувати з застосуванням ставки 9 відсотків за такою формулою:

Н = К × СН × (д – Д),

де:

Н – сума податку, що підлягає утриманню;

К – відношення суми дивідендів, що підлягають розподілу на користь платника податку – отримувача дивідендів, до загальної суми дивідендів, що підлягають розподілу податковим агентом;

СН – відповідна податкова ставка, що дорівнює 0 або 9 відсоткам (подп. 1 і 2 п. 3 ст. 284 НК);

д – загальна сума дивідендів, що підлягає розподілу податковим агентом на користь усіх платників податків – отримувачів дивідендів;

Д – загальна сума дивідендів, отриманих самим податковим агентом у поточному звітному або податковому періоді і в попередньому звітному або податковому періоді. Причому приймати в розрахунок можна лише ті суми дивідендів, які раніше не враховувалися при оподаткуванні прибутку за отриманими податковим агентом доходів у вигляді дивідендів.

Виконуючи агентську роль щодо ПДФО, «спрощенцю» перш за все необхідно визначити, чи можна на момент виплати дивідендів визнати їх отримувача податковим резидентом нашої країни. Якщо так, то оподаткування бонусу необхідно проводити за ставкою 9 відсотків, якщо ні – 15 відсотків. Однак різнитися в даному випадку будуть не тільки ставки і методика розрахунку. Так, якщо акціонер не володіє статусом податкового резидента нашої країни, то за податкову базу слід прийняти суму виплачених дивідендів, а якщо все ж таки є таким – скористатися формулою, наведеною вище (п. 2 ст. 275 НК). Проте тут є одне «але».

Формула, зазначена в пункті 2 статті 275 Податкового кодексу, може бути застосована «спрощенцем» при виплаті дивідендів фізичним особам лише в тому випадку, якщо оподаткування отриманих ним самим бонусів було вироблено податковим агентом. Такий висновок зробив Мінфін у листі від 26 листопада 2007 року № 03-11-04/2/289. Безумовно, в той період, коли фінансисти висловили цю думку, діяла дещо інша методика розрахунку податку з доходів у вигляді дивідендів. Втім, викладена ними точка зору не втрачає актуальності і сьогодні, оскільки заліковий механізм, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування дивідендів, був передбачений і тоді, і зараз. Таким чином, якщо фірма на ССО включила суму отриманих дивідендів до бази по єдиному податку, то при виплаті дивідендів фізичним особам ПДФО необхідно утримувати з повної суми зазначеного доходу. Якщо ж з бонусу, виплаченого «спрощенцю», був сплачений податок на прибуток, як і наказує Мінфін, то він має право скористатися формулою, наведеною в пункті 2 статті 275 Податкового кодексу (лист Мінфіну від 27 серпня 2008 р. № 03-04-06 -01/260).

Приклад

ТОВ «Крос» застосовує спрощену систему оподаткування. За підсумками 9 місяців 2008 р. чистий прибуток товариства склав 600 000 руб., З яких 400 000 руб. за рішенням загальних зборів було розподілено між акціонерами. З моменту попереднього розподілу прибутку ТОВ «Крос» отримало 120 000 крб. у вигляді дивідендів, з яких податковим агентом вже утримано податок на прибуток.

Засновниками товариства є: фізична особа – мятніков Ю.С. – 80% і ТОВ «Парма» – 20%.

На момент виплати доходу мятніков визнаний податковим резидентом.

Сума дивідендів, належна кожному учаснику, склала:

ТОВ «Парма» – 80 000 руб. (400 000 руб. × 20%);

Мятніков Ю.С. – 320 000 руб. (400 000 руб. × 80%).

Розрахуємо суму ПДФО:

320 000 крб. : 400 000 × 9% × (400 000 руб. – 120 000 руб.) = 20 160 руб.

Розрахуємо податок на прибуток:

80 000 руб. : 400 000 × 9% × (400 000 руб. – 120 000 руб.) = 5040 руб.

У перспективі

Насправді всі «спрощені» проблеми, пов'язані з виплатою або отриманням дивідендів, будуть зняті починаючи вже з нового року. Справа в тому, що з 1 січня 2009 року набуває чинності Закон від 22 липня 2008 року № 155-ФЗ, який передбачає нову редакцію пункту 2 статті 346.11 Податкового кодексу. Так, з наступного року звільнення «спрощенців» від податку на прибуток не буде поширюватися на доходи, що оподатковуються за «дивідендним» ставках (п. 3 ст. 284 НК). Таким чином, в 2009 році фірмам на ССО волею-неволею доведеться змиритися з тим підходом до оподаткування дивідендів, на якому Мінфін наполягає вже зараз.

Подібний поворот подій, безумовно, не порадує фірми, які застосовують УСН з об'єктом «доходи», оскільки їм доведеться жертвувати до бюджету трохи більше, ніж раніше – 9 відсотків проти 6. У той же час платники податків, які обрали 15-відсоткову «спрощенку», навпаки, скоротять свої податкові витрати: 9 відсотків проти 15. Крім того, є і ще пара приємних моментів.

По-перше, раз оподаткуванням дивідендів завжди займається податковий агент, то у «спрощенця» не виникне потреби включати їх суму до податкової бази. А значить, вона не буде враховуватися і при визначенні доходів компанії за підсумками звітного (податкового періоду), які не повинні перевищувати певного порогу. По-друге, при виплаті дивідендів власним акціонерам-фізособам «спрощенець» завжди може скористатися положеннями статті 275 Податкового кодексу.