Модернізація ОС: податковий облік

Основні засоби, безумовно, відносяться до категорії найбільш «довгограючих» активів компанії. Окремі несправності, які виникають в процесі їх експлуатації, можна «ліквідувати» за допомогою самого що ні на є звичайного ремонту. Якщо ж стоїть завдання вдосконалити роботу об'єкта, то тут вже без модернізації не обійтися

Ads

Ремонт або модернізація?

Перш за все, платникам податків, які вирішили «оновити» майно, готове служити їм вірою і правдою, необхідно визначитися з тим, що ж вони в кінцевому підсумку будуть проводити – ремонт або такі поліпшення, як модернізація, реконструкція і технічне переозброєння. Зробити це дуже важливо хоча б тому, що витрати, понесені в першому і в другому випадку, будуть по-різному враховуватися в цілях оподаткування прибутку. Ремонтні витрати слід включити до складу інших у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ст. 260 НК). А ось на суму витрат на модернізацію або реконструкцію своєї ОС компанія повинна буде збільшити первісну вартість «оновленого» об'єкта (п. 2 ст. 257 НК).

При розмежуванні розглянутих понять визначальне значення має мета проведення зазначених робіт. Приміром, основною метою ремонтних робіт є усунення несправностей, наявність яких унеможливлює саму експлуатацію об'єкта основних засобів. При це абсолютно неважливо, що нові деталі, встановлювані на місце старих, сучасніші, більш покращують експлуатаційні характеристики об'єкта, що ремонтується.

Якщо ж заміна складових проводиться з причини їх морального зносу, то мова тоді піде не про ремонт, а про модернізацію або технічному переозброєнні (лист від 27 травня 2005 р. № 03-03-01-04/4/67). Отже, метою проведення модернізації або реконструкції має бути поліпшення спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів, зокрема, швидкості роботи або потужності.

Наприклад, у пункті 2 статті 257 Податкового кодексу даються такі визначення поняттям «модернізація», «реконструкція» і «технічне переозброєння».

Під модернізацією слід розуміти роботи, які викликані зміною технологічного або службового призначення устаткування, будівлі, споруди чи іншого об'єкта амортизованих основних засобів, а також підвищеними навантаженнями або іншими новими якостями.

Мова йде про реконструкцію, якщо проводиться перевлаштування існуючих об'єктів ОЗ, пов'язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічних показників, яке здійснюється за проектом реконструкції основних засобів з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та зміни номенклатури продукції.

А технічним переозброєнням вважається підвищення техніко-економічних показників ОС або їх окремих частин на основі впровадження передової техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни морально застарілого і фізично зношеного устаткування на нове, більш продуктивне.

Таким чином, в тому випадку, якщо організація прийняла рішення «оновити» і без того нормально працює ОС лише з метою його поліпшення, мова йде про його модернізації.

«Малоцінні» майно

Крім того, фірмам, які модернізують своє майно, важливо пам'ятати, що якщо його первісна вартість не перевищує 20 000 рублів, то подібний «малоцінний» об'єкт обліку не можна віднести ні до амортизується майну, ні до основних засобів (п. 1 ст. 256 і п. 1 ст. 257 НК). Вартість «малоцінки» підлягає включенню до складу матеріальних витрат у повній сумі в міру введення її в експлуатацію (подп. 3 п. 1 ст. 254 НК).

Причому в тому випадку, якщо компанія списала вартість того чи іншого майна на матеріальні витрати одноразово, витрати на його модернізацію враховуються у складі поточних витрат звітного (податкового) періоду. Вони зменшують оподатковуваний прибуток як інші витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією (лист Мінфіну від 15 січня 2009 р. № 03-03-06/1/16).

«Модернізована» амортизація

Якщо первісна вартість модернізованого майна виявилася більше законодавчо встановленої межі, рівного 20 000 рублів, то це майно фірма відносить до об'єкта основних засобів (п. 1 ст. 257 НК), вартість якого погашається шляхом нарахування амортизації (п. 1 ст. 256 НК) .

Витрати компанії на модернізацію ОС в такому випадку будуть збільшувати первісну вартість «оновлюваного» об'єкта (п. 2 ст. 257 НК), а значить зменшувати оподатковуваний прибуток подібні витрати стануть шляхом амортизаційних відрахувань. Суму зазначених відрахувань визначають, керуючись нормами амортизації, що враховують строк корисного використання основних засобів та їх первісну вартість.

Причому нараховуючи амортизацію на модернізоване ОС, слід пам'ятати, що розраховуватися сума щомісячних відрахувань буде вже виходячи з його нової первісної вартості з урахуванням витрат на «оновлення». Крім того, платникам податків не слід упускати з уваги і той факт, що в результаті проведення модернізації може бути збільшений термін корисного використання основного засобу (п. 1 ст. 258 НК). Проте дана норма є правом, а не обов'язком фірм.

Якщо компанія ухвалить рішення строк корисного використання об'єкта ОЗ не збільшувати, то норма амортизації, встановлена при введенні в експлуатацію цього об'єкта, не перераховується (лист Мінфіну від 2 березня 2007 р. № 03-03-06/1/146).

А от якщо платник податків все ж таки вирішив збільшити СПИ, йому доведеться норму амортизації перерахувати з урахуванням нового значення даного показника. Правда збільшити «корисний» термін він зможе лише в межах строків, встановлених для тієї амортизаційної групи, в яку до модернізації було включено основний засіб (п. 1 ст. 258 НК). Інакше кажучи, якщо ОС раніше було віднесено до четвертої амортизаційної групі зі СПИ від п'яти до семи років, то максимальне значення цього показника для вже модернізованого основного засобу складе не більше семи років.