Коли податковий орган не може стягнути пеню

На практиці виникає питання, чи може податковий орган стягнути пеню, якщо він втратив право на стягнення суми недоїмки. Позиція податкових органів у цьому питанні зводиться до можливості такої операції. Наскільки правомірне такий підхід розглядали в …

Ads

На практиці виникає питання, чи може податковий орган стягнути пеню, якщо він втратив право на стягнення суми недоїмки. Позиція податкових органів у цьому питанні зводиться до можливості такої операції. Наскільки правомірне такий підхід розглядали в постанові ФАС Східно-сибірського округу від 8 червня 2004 р. № А33-12334/03-С3-Ф02-1971/04-С1

"Як видно з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням товариством обов'язки по сплаті у встановлені законодавством строки податків і зборів податковою інспекцією винесено вимога N 4077 про сплату в строк до 17.04.2003 сум нарахованих штрафів.

Невиконання названого вимоги послужило підставою для винесення податковою інспекцією рішення від 27.05.2003 N 902 про стягнення з товариства пенею в розмірі 1826555 карбованців 48 копійок за рахунок грошових коштів на рахунках у банках.

Суди першої та апеляційної інстанцій при відмові в задоволенні заявлених вимог необгрунтовано виходили з тієї обставини, що податковою інспекцією дотриманий передбачений законодавством про податки і збори порядок стягнення з товариства нарахованих сум пені.

Відповідно до пункту 1 статті 75 Податкового кодексу Російської Федерації пенею визнається грошова сума, яку платник податків повинен виплатити в разі сплати належних сум податків або зборів у більш пізні в порівнянні з встановленими законодавством про податки і збори терміни.

Виходячи з положень пунктів 5, 6 статті 75 Податкового кодексу Російської Федерації пені сплачуються одночасно зі сплатою сум податку або після сплати таких сум у повному обсязі і можуть бути стягнуті примусово за рахунок грошових коштів на рахунках в банку, а також за рахунок іншого майна платника податку у порядку, передбаченому статтями 46 і 48 Податкового кодексу Російської Федерації.

Відповідно до пункту 2 статті 46 Податкового кодексу Російської Федерації стягнення податку провадиться за рішенням податкового органу шляхом направлення в банк, в якому відкриті рахунку платника податків або податкового агента, інкасового доручення (розпорядження) на списання і перерахування у відповідні бюджети (позабюджетні фонди) необхідних грошових коштів з рахунків платника податків або податкового агента.

Згідно з пунктом 3 статті 46 Податкового кодексу Російської Федерації рішення про стягнення приймається після закінчення терміну, встановленого для виконання обов'язків по сплаті податку, але не пізніше 60 днів після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку. Рішення про стягнення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним і виконанню не підлягає.

Виходячи з пункту 9 зазначеної статті Податкового кодексу Російської Федерації її положення застосовуються також у разі стягнення пені за несвоєчасну сплату податку та збору.

У силу статті 70 Податкового кодексу Російської Федерації податкові органи зобов'язані направити платнику податків вимога про сплату податків та відповідних сум пені не пізніше трьох місяців після настання терміну сплати податку або, у разі податкової перевірки, – у десятиденний термін з дати винесення відповідного рішення.

Пропуск податковим органом терміну на напрям вимоги про сплату податків і пені не є пресекательним, однак він не тягне зміни порядку обчислення строку на примусове стягнення податку і пені.

Таким чином, Податковий кодекс Російської Федерації регламентує порядок і строки направлення вимоги не тільки про сплату податку, але і пені, і з напрямком вимоги пов'язує застосування порядку примусового стягнення податку і пені у встановлені терміни.

Отже, у разі пропуску строку для стягнення основного боргу (податків, зборів) у позасудовому порядку податковий орган також втрачає можливість для примусового стягнення пені, нарахованих на названу заборгованість.

Матеріалами справи підтверджується, що при винесенні рішення про стягнення пені за рахунок грошових коштів товариства на рахунках у банках податковою інспекцією пропущено встановлений статтею 70, пунктом 3 статті 46 сукупний термін на примусове стягнення пені, що є підставою для визнання названого ненормативного правового акта недійсним.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що рішення та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а касаційна скарга – задоволенню.

Оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів для прийняття нового рішення, Федеральний арбітражний суд Східно-Сибірського округу вважає за можливе прийняти нове рішення, задовольнити заявлені вимоги про визнання недійсним рішення від 27.05.2003 N 902 Міжрайонною інспекції Міністерства Російської Федерації по податках і зборах N 12 по Красноярському краю про стягнення податку, збору, а також пені за рахунок грошових коштів платника податків (платника зборів) організації або податкового агента – організації на рахунках у банках. "

Висновки:

Таким чином, до стягнення пені застосовуються ті ж правила, що і при стягненні податку. А значить на можливість стягнення пені поширюються всі терміни, передбачені статтею 46 і 70 НК РФ.

Податковий орган, що втратив право на стягнення суми податку у зв'язку із закінченням термінів щодо статті 46 НК РФ, одночасно втрачає право на стягнення пені, нарахованої на недоїмку

У даному випадку дії податкового органу, на наш погляд, суперечать нормам НК РФ.