«Камералка»: відсікаємо зайві вимоги

Податкове законодавство надає податківцям право в ряді випадків витребувати у компанії, що перевіряється документи, що служать підставою для обчислення сплати податків. Разом з тим перелік ситуацій, коли вимогу інспекторів необхідно неухильно виконувати, досить обмежений

Які документи можуть «попросити»?

Податкове законодавство зобов'язує індивідуальних підприємців та організації представляти в інспекції документи, необхідні для обчислення і сплати податків у тих випадках, коли це прямо передбачено Кодексом (подп. 6 п. 1 ст. 23 НК). У свою чергу податкові органи вправі вимагати від платників документи, що підтверджують правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати податків і зборів (подп. 1 п. 1 ст. 31 НК).

Ads

Зокрема, Кодекс передбачає можливість витребування у компаній документації при проведенні щодо неї камеральної перевірки (ст. 88 і п. 1 ст. 93 НК). Однак «попросити» відповідні папери податківці можуть лише в певних випадках.

По-перше, при використанні організацією податкових пільг перевіряючі мають право зажадати пред'явити документи, що підтверджують право фірми на дані пільги (п. 6 ст. 88 НК).

По-друге, ревізори можуть «попросити» ознайомити їх з паперами, що підтверджують правомірність застосування вирахування з ПДВ, якщо в декларації «доданий» податок вказаний до відшкодування (п. 8 ст. 88 НК). Той факт, що вимагати додаткові документи контролери мають право тільки у разі перевищення суми податкових відрахувань над сумою податку до нарахування, свого часу визнав і Мінфін (лист від 27 грудня 2007 р. № 03-02-07/2-209). Після цього погодилися з цим правилом і податківці в листі ФНС від 17 січня 2008 року № ШС-6-03/24 @.

По-третє, при проведенні «камералкі» інспектори мають право претендувати на подання документів, які є підставою для обчислення і сплати податку, якщо перевірка здійснюється щодо платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів (п. 9 ст. 88 НК).

Витребувати у компанії інші документи і відомості в рамках камеральної перевірки податківці не вправі. Про це сказано в пункті 7 статті 88 Кодексу. Виняток становлять випадки, прямо передбачені головним податковим законом.

Наприклад, Податковий кодекс дозволяє перевіряльникам вимагати від платників податків додаткових пояснень, якщо в декларації були виявлені помилки або протиріччя (п. 3 ст. 88 НК). Уявити такі пояснення до інспекції організації та ВП повинні протягом п'яти днів. Крім того, крім уже згаданих пояснень фірма може прийняти рішення докласти до них ще й виписки з регістрів податкового та бухгалтерського обліку або інші документи, що підтверджують достовірність даних, відображених у декларації (п. 4 ст. 88 НК).

Податківці вимагають

Реалізувати своє право на витребування у платника податків документів інспектори можуть, надіславши йому вимогу про пред'явлення відповідних паперів (п. 1 ст. 93 НК). Така вимога має відповідати формі, затвердженій наказом ФНС від 31 травня 2007 року № ММ-3-06/338 @, і містити точну кількість запитуваних документів та їх реквізити.

Отримавши таку вимогу, компанія повинна протягом 10 днів пред'явити ревізорам всі зазначені в ньому папери (п. 3 ст. 93 НК). Відзначимо, що даний період обчислюється не в календарних, а в робочих днях (п. 6 ст. 6.1 НК). Причому здають до податкових органи не оригінали документів, а лише їх копії, які до того ж не потрібно завіряти нотаріально. Досить проставити на них підпис керівника об'єкта аудиту або іншої уповноваженої особи і печатка фірми (п. 2 ст. 93 НК). Правда, при необхідності податківці мають право ознайомитися ще й з оригіналами паперів. При цьому, як нагадали співробітники Мінфіну в листі від 11 січня 2009 року № 03-02-07/1-1, така необхідність може виникнути, наприклад, у разі виявлення невідповідності відомостей, поданих платником податків, відомостям, що є у податкових органів та отриманих ними в ході податкового контролю.

Якщо організація не має можливості пред'явити истребуемую документи до податкового органу в десятиденний термін, вона повинна протягом дня, наступного за днем отримання вимоги про подання документів, направити до інспекції письмове повідомлення про неможливість пред'явлення відповідних паперів. У ньому також повинні бути вказані причини, за якими запитані ревізорами документи не можуть бути здані у встановлені терміни, і терміни, протягом яких перевіряється може ці папери направити до інспекції (п. 3 ст. 93 НК).

Протягом двох днів з дня отримання такого повідомлення керівник податкового органу має право або продовжити терміни подачі документів, або відмовити в продовженні термінів, про що виноситься окреме рішення (лист Мінфіну від 26 липня 2007 р. № 03-02-07/1-348) . На який саме період часу можливе продовження терміну подання паперів, податківці вирішують самостійно (лист Мінфіну від 5 серпня 2008 р. № 03-02-07/1-336).

Чим загрожує затримка зі здачею папірців?

При недотриманні компанією строків подання документації її дії кваліфікуються як податкове правопорушення (п. 4 ст. 93 НК).

За скоєння подібного проступку для платників податків передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50 рублів за кожне неподання документ (п. 1 ст. 126 НК).

Однак треба зазначити, що застосовується таке покарання лише в тому випадку, коли истребуемую документи є у організації в наявності. Якщо ж вони були втрачені через пожежі або крадіжки, їх непред'явлення відповідальності не тягне (постанова ФАС Волго-Вятського округу від 22 жовтня 2007 р. № А82-3318/2006-28).

Крім того, невиконання вимоги про здачу в податковий орган документів не є підставою для застосування щодо особи, що перевіряється відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 126 Кодексу, ще в одному випадку. А саме, якщо така вимога було надіслано платнику податків вже після закінчення трьох місяців, відведених законодавцем на проведення камеральної перевірки (постанова ФАС Західно-Сибірського округу від 24 липня 2007 р. № Ф04-4768/2007 (36383-А70-37)). Відзначимо, що до 2009 року відлік тримісячного терміну, відведеного податківцям на проведення «камералкі», починався з того дня, коли одночасно дві умови привів у виконання платник податків: представив у податковий орган і саму декларацію, і останній з документів, які додаються до неї (лист Мінфіну від 13 квітня 2007 р. № 03-02-07/2-69).

З початку поточного року ситуація дещо змінилася. Тепер обчислювати термін, відведений на камеральну перевірку, слід з моменту подання декларації, поза незалежності від того, коли був відданий останній «супутній» документ (п. 2 ст. 88 НК в ред. Закону від 26 листопада 2008 р. № 224-ФЗ ).