Економічно обгрунтовані витрати

З введенням 25 Глави НК РФ в нашому лексиконі з'явився новий термін "економічно обгрунтовані витрати". Даний термін ніяк не визначений в НК РФ у протиріччя з пунктом 3 статті 11 НК РФ, що створює безліч спірних ситуацій. Судові рішення з даного питання тільки з'являються. Ми хочемо запропонувати Вашій увазі одне з перших таких рішень (Постанова ФАС Московського округу від 15 квітня 2003 р. № КА-А41/1990-03):

Ads

З введенням 25 Глави НК РФ в нашому лексиконі з'явився новий термін "економічно обгрунтовані витрати". Даний термін ніяк не визначений в НК РФ у протиріччя з пунктом 3 статті 11 НК РФ, що створює безліч спірних ситуацій. Судові рішення з даного питання тільки з'являються. Ми хочемо запропонувати Вашій увазі одне з перших таких рішень (Постанова ФАС Московського округу від 15 квітня 2003 р. № КА-А41/1990-03):

"У касаційній скарзі Податкова інспекція заявляє про незгоду з прийнятим судовим актом, просить його скасувати та прийняти нове рішення у справі про стягнення з МУП" Тепломережа "штрафних санкцій. В обгрунтування чого наводяться аргументи:

– Про необгрунтованість віднесення у позареалізаційні витрати МУП "Тепломережа" відсотків із суми реструктуризованих заборгованості;

– Про необгрунтованість зменшення оподатковуваної бази з податку на прибуток на суму балансового збитку, отриманого в попередні податкові періоди.

У судовому засіданні представник Податкової інспекції підтримував наведені у скарзі доводи, представники МУП "Тепломережа" проти задоволення касаційної скарги заперечували за мотивами обгрунтованості віднесення відсотків у позареалізаційні витрати як економічно виправданих витрат, по суті є виплатами за позикою, і обгрунтованості зменшення бази оподаткування на суму балансового збитку.

Відгук на касаційну скаргу не представлявся.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги та заперечень на них, суд касаційної інстанції вважає за потрібне оскаржуваний судовий акт скасувати в частині висновків першої інстанції про обгрунтованість віднесення відсотків з реструктуризації на позареалізаційні витрати, справу в зазначеній частині направити на новий розгляд, у решті частини рішення суду – залишити без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, Податковою інспекцією проведена камеральна перевірка податкових декларацій МУП "Тепломережа" з податку на прибуток, податку на майно та з податку на користувачів автодоріг за 1 півріччя 2002 р., за результатами якої винесено рішення від 08.10.02 р. N 03/5731 про залученні МУП "Тепломережа" до податкової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, передбаченої п. 1 ст. 122 Податкового кодексу РФ за несплату податку на прибуток у вигляді штрафу в розмірі 20% від несплаченої суми податку – 135774 крб. (П. 1 рішення) і донарахування сум податку і відповідних пенею (п. 2 рішення).

Несплата податку на прибуток, на думку Податкової інспекції, сталася через заниження оподатковуваного бази внаслідок необгрунтованого включення до складу позареалізаційних витрат економічно невиправданих витрат у вигляді відсотків, нарахованих до бюджету з сум реструктуризованих заборгованості по податках, і необгрунтованого виключення з оподатковуваної бази сум збитку за минулі роки в порушення п. 3 ст. 10 ФЗ N 110-ФЗ від 06.08.01 р.

Приймаючи судові акти про визнання п. 1 та п. 2 цього рішення Податкової інспекції недійсними, перша інстанція суду виходила з визнання обставин, що стали підставою для винесення оспорюваного рішення податкового органу, необгрунтованими.

Касаційна інстанція згодна з висновком суду про обгрунтованість зменшення оподатковуваної бази МУП "Тепломережа" з податку на прибуток на суму балансового збитку, отриманого в попередні податкові періоди.

Дійсно, незаявлення МУП "Тепломережа" в попередні роки, до 2002 р., пільги на відшкодування збитків у зв'язку з відсутністю прибутку по року не є підставою для відмови йому пільги в 2002 р.

Згідно з п. 5 ст. 6 Закону РФ "Про податок на прибуток підприємств і організацій" від 27 грудня 1991 року N 2116-1 для підприємств і організацій, що отримали в попередньому році збиток (за даними річного бухгалтерського звіту (за винятком збитків, отриманих за операціями з цінними паперами), звільняється від сплати податку частину прибутку, спрямована на його покриття, протягом наступних п'яти років (за умови повного використання на ці цілі коштів резервного та інших аналогічних за призначенням фондів, створення яких передбачено законодавством Російської Федерації).

Факт наявності у МУП "Тепломережа" непогашених збитків податковим органом не заперечується, в касаційній скарзі їм оскаржується лише можливість застосування пільги у зв'язку з тим, що в деклараціях з податку на прибуток за минулі роки МУП "Тепломережа" не заявляло пільгу на погашення збитку.

Згідно з п. 3 ст. 10 ФЗ РФ "Про внесення змін і доповнень у частину другу Податкового кодексу Російської Федерації і деякі інші акти законодавства Російської Федерації про податки і збори, а також про визнання такими, що втратили чинність окремих актів (положень актів) законодавства Російської Федерації про податки і збори" від 6 серпня 2001 року N 110-ФЗ сума непогашеного збитку минулих податкових періодів за станом на 1 січня 2001 року, зменшує податкову базу по податку на прибуток відповідно до чинного до 1 січня 2002 року законодавством, після вступу в силу глави 25 Податкового кодексу Російської Федерації визнається збитками з метою оподаткування і переноситься на майбутнє в порядку, встановленому статтею 283 Податкового кодексу Російської Федерації.

Крім того, згідно з п. 2 ст. 56 Податкового кодексу Російської Федерації платник податків має право відмовитися від використання пільги або призупинити її використання на один або кілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Довід касаційної скарги про необгрунтованість зменшення оподатковуваної бази МУП "Тепломережа" з податку на прибуток на суму балансового збитку, отриманого в попередні податкові періоди, є необгрунтованим.

Висновок суду про визнання недійсним рішення Податкової інспекції в даній частині є правильним.

Тим більше, що МУП "Тепломережа" залучено до податкової відповідальності за несплату податку на прибуток за результатами перевірки податкових декларацій за звітний період. Податковим періодом з податку на прибуток згідно з п. 1 ст. 285 Податкового кодексу Російської Федерації визнається календарний рік.

За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції встановлено обставини, що мають значення для справи, їм дана правова оцінка відповідно до ст. 71 АПК Російської Федерації, застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, вимоги процесуального закону дотримані. З урахуванням вищевикладеного підстав для скасування оскаржуваного судового акта з обговорюваного епізоду немає.

Однак касаційна інстанція вбачає підстави для скасування рішення суду у цій справі у відношенні висновків про обгрунтованість віднесення до складу позареалізаційних витрат відсотків по реструктуризації заборгованості, оскільки ці висновки не відповідають встановленим у справі фактичним обставинам та наявним у справі доказам.

Згідно з п. 3 ст. 15 АПК РФ прийняті арбітражним судом рішення повинні бути законними, обгрунтованими і мотивованими.

Відповідно до п. 4 ст. 170 АПК РФ в мотивувальній частині рішення мають бути зазначені: фактичні та інші обставини справи, встановлені арбітражним судом; докази, на яких грунтуються висновки суду про обставини справи та доводи на користь прийнятого рішення; мотиви, з яких суд відкинув ті чи інші докази, прийняв або відхилив наведені в обгрунтування своїх вимог і заперечень доводи осіб, які беруть участь у справі; закони та інші нормативні правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, і мотиви, з яких суд не застосував закони та інші нормативні правові акти, на які посилалися особи, беруть участь у справі. У мотивувальній частині рішення повинні міститися також обгрунтування прийнятих судом рішень.

Обставини, що мають значення для правильного розгляду справи, у відповідності до п. 2 ст. 65 АПК РФ визначаються арбітражним судом на підставі вимог і заперечень осіб, які беруть участь у справі, відповідно до підлягають застосуванню норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ст. 265 Податкового кодексу Російської Федерації до складу позареалізаційних витрат, не пов'язаних з виробництвом та реалізацією, включаються обгрунтовані витрати на здійснення діяльності, безпосередньо не пов'язаної з виробництвом і (або) реалізацією. До таких витрат належать, зокрема:

20) інші обгрунтовані витрати.

Відповідно до п. 1 ст. 252 Податкового кодексу з метою цієї глави платник податків зменшує отримані доходи на суму зроблених витрат (за винятком витрат, зазначених у статті 270 цього Кодексу).

Витратами визнаються обгрунтовані і документально підтверджені витрати (а у випадках, передбачених статтею 265 цього Кодексу, збитки), здійснені (понесені) платником податків.

Під обгрунтованими витратами розуміються економічно виправдані витрати, оцінка яких виражена в грошовій формі.

Під документально підтвердженими видатками розуміються витрати, підтверджені документами, оформленими відповідно до законодавства Російської Федерації. Витратами визнаються будь-які витрати за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на одержання доходу.

Отже, обов'язковому доведенню у справжньому спору підлягали обставини економічної виправданості витрат МУП "Тепломережа", підтверджених документами.

Однак дані обставини не були предметом оцінки та дослідження суду, хоча доводи щодо економічної виправданості витрат наводилися сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень.

Суд не навів доказів, на яких грунтуються його висновки про обставини справи з приводу витрат і доводи на користь прийнятого рішення, не навів мотивів, з яких він прийняв наведені в обгрунтування своїх вимог доводи МУП "Тепломережа" і відхилив заперечення Податкової інспекції.

В обгрунтування прийнятого рішення суд послався на договір про реструктуризацію і Постанова Уряду Російської Федерації від 03.09.1999 N 1002.

Проте договору про реструктуризацію матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що МУП "Тепломережа" зверталося до Податкової інспекції з заявами від 28.11.01 р. про надання права на реструктуризацію заборгованості по нарахованих пені і штрафів, за результатами розгляду яких податковим органом винесено 21.12.01 р. і 26.12.01 р. (на додаток) рішення N 32 про проведення реструктуризації заборгованості МУП "Тепломережа" по федеральних податків і зборів в сумі 6916,7 тис. руб. станом на 01.01.01 р., пені і штрафів у сумах 7777,8 тис. руб. і 410,3 тис. руб. за станом на 01.11.01 р. з погашенням заборгованості згідно з графіками її погашення. Відповідно до резолютивною частиною вказаного рішення МУП "Тепломережа" зобов'язане здійснювати платежі в погашення заборгованості відповідно до затверджених додаються графіками, по податках, зборах, пені і штрафів не пізніше останнього дня кварталу своєчасно і в повному обсязі, а також проводити сплату відсотків із сум заборгованості – не пізніше 15-го числа останнього місяця кварталу.

Крім того, в рішенні суду зазначено, що факт понесених витрат Податкова інспекція оспорює.

Затвердження суду не підтверджується матеріалами справи.

У засіданні суду касаційної інстанції представник Податкової інспекції доводів щодо відсутності витрат у МУП "Тепломережа" не приводив.

В іншому випадку суд був зобов'язаний встановити фактичні обставини справи, з'ясувати, враховувала чи Податкова інспекція, визначаючи суму заниженою прибутку, нараховані МУП "Тепломережа" в період, що перевірявся суми відсотків з урахуванням того, понесені вони фактично чи ні, сплачував чи відповідач відсотки за користування бюджетними коштами згідно з графіками погашення заборгованості та Порядком проведення реструктуризації кредиторської заборгованості юридичних осіб з податків і зборів, а також заборгованості по нарахованих пені і штрафів перед федеральним бюджетом, затвердженого Постановою Уряду Російської Федерації від 03.09.1999 N 1002.

Однак у матеріалах справи відсутні як графіки погашення реструктуризованої заборгованості, так і документи, що підтверджують факт понесених витрат на виплату відсотків за користування бюджетними коштами.

При новому розгляді суду слід з'ясувати, чи дійсно Податковою інспекцією оспорюється факт понесених МУП "Тепломережа" витрат, і належить прийняти законне, обгрунтоване, мотивоване рішення з урахуванням вищевикладених обставин ".

Висновки:

Хоча на підставі одного рішення, важко сказати, як будуть розвиватися події в аналогічних спорах. Необхідно відзначити, що економічну обгрунтованість потрібно доводити документально. У даному випадку це могли бути розрахунки, що підтверджують доцільність сплати відсотків за користування бюджетними коштами. І бажано, щоб платник податків мав сам такі докази, хоча, на наш погляд, саме податковий орган у силу статті 65 АПК РФ повинен документально доводити економічну необгрунтованість.